Prof. Oleh Hornykiewicz, internationally renowned brain researcher and one of the world ’ s leading neuroscientists, passed away May 26, 2020, in Vienna, Austria. His greatest achievement and contribution to humanity came early in his career, in 1960, when he discovered the cause of Parkinson . His development of L ’ s disease. A year later he initiated the first clinical trials of medication to treat this disorderdopa for the treatment of Parkinson ’ s disease revolutionized treatment and remains the cornerstone of therapy today. Thousands of patients worldwide have benefitted from his research and discoveries. For his work Oleh Hornykiewicz received numerous prestigious international honours, awards, and distinctions. In 2000 he was nominated for the Nobel Prize in Medicine. When the award was given to others, even though it was he who had made the crucial link between the discovery of the neurotransmitter dopamine in Parkinson ’ s disease and its treatment, 230 scientists wrote an open letter to the Nobel Prize Committee expressing their regret that he had been overlooked. Oleh Hornykiewicz was born in Sykhiv (now part of Lviv) in 1926 into the priestly family of reverend Teofil and Anna Hornykiewycz. His family fled Western Ukraine in 1940 when the Soviet Army invaded. They settled in Vienna where his uncle, the Very Reverend Myron Hornykiewicz, was parish priest at St. Barbara Ukrainian Catholic Church from 19231959. Oleh studied medicine in Vienna and received his M.D. from the University of Vienna in 1951. 1Dr. Oleh Hornykiewicz began his academic and research career in the Department of Pharmacology of the University of Vienna in 1951. He held a British Council Research Scholarship at the Department of Pharmacology of the University of Oxford from 1956 to 1958. In 1967 he was appointed head of the Department of Psychopharmacology at the Clarke Institute of Psychiatry and in 1973 full professor of Pharmacology and Psychiatry at the University of Toronto. In 1976 Prof. Hornykiewicz returned to Vienna as Professor and Head of the newly founded Institute of Biochemical Pharmacology of the University of Vienna. He continued to maintain his concurrent position with the University of Toronto. In 1978 he established the “ Human Brain Laboratory ”, a new research section at the Clarke Institute of Psychiatry in Toronto, which he directed until his retirement in 1992. At the University of Vienna, he was instrumental in founding the Centre of Brain Research at the Medical Faculty, now Medical University of Vienna. Officially he retired as professor emeritus in 1995, but continued to serve as interim head until 1999. Widely acknowledged as the leading authority on neurotransmitter function in diseased and normal brains, Prof. Oleh Hornykiewicz continued to pursue his research into the human brain until recently. With his death the world has lost an internationally renowned neuroscientist and the Ukrainian community has lost a famous son. He is survived by his daughter, Maria Hentosz in Ottawa, and three sons, Nicholas, Stephen, and Joseph in Austria. Daria Darewych, Ph.D. President of the Shevchenko Scientific Society in Canada 2

ПРОФ. ОЛЕГ ГОРНИКЕВИЧ, СВІТОВОЇ СЛАВИ НАУКОВЕЦЬ, ПОМЕР У ВІДНІ

Проф. Олег Горникевич, визначний, світової слави науковець, один з провідних неврологів у світі помер 26 травня у Відні в Австрії. Відомий у світі як дослідник хвороби Паркінсона та винахідник лікування, він перший 1960 р. відкрив, що брак допоміну в мозку спричиняє хворобу і описав протипаркінсонову дію Лдопа. Рік пізніше він заініціював перші клінічні спроби лікування хвороби Паркінсона. Його винахід Лїї допа для лікування хвороби Паркінсона змінив хід лікування і став головним засобом лікування пацієнтів в світі. Під сучасну пору тисячі людей по цілому світі користають з його досліджень і винаходів. За свою працю він одержав безліч міжнародних престижних нагород і відзначень. В 2000 проф. Горникевич був номінований на Нобелівську нагороду в медицині. Коли нагороду дали іншим за його працю у відкритті допаміну як невротрансмітера в хворобі Паркінсона і в лікуванні, 230 відомих науковців написали відкритого листа до Нобелівського комітету висловлюючи своє невдоволення з цього рішення. Олег Горникевич народився 17го листопада 1926 р. в Сихові біля Львова в священичій родині. Його батько, о. Теофіль Горникевич був парохом у Сихові і дрівночасно катехитом у Львові. З приходом Совєтських військ родині вдалося в січні 1940 р. виїхати зі Львова до Відня, де парохом української католицької церкви св. Варвари був старший брат о. Теофіля Горникевича, о. р Мирон Горникевич (1923 Віденському університеті 1951 р. 1959). Олег закінчив медицину у 3Наукову дослідчу працю др Олег Горникевич розпочав у Відділі Фармакології Віденського університету 1951 р. Одержавши дослідчу стипендію Британської Ради, він працював у роках 1956 Фармакології в Університеті Оксфорду в Англії. В 1967 д– 1958 у Відділі р Горникевич був призначений головою Відділу Психофармакології в Психіятричному Інституті ім. Кларка в Торонті і з дружиною Христиною та дітьми переїхав до Торонта. В 1973 р. став професором Фармаколо гії і Психіятрії Торонтонського Університету. Проф. Горникевич повернувся до Віденського Університету 1976 р. на посаду директора новоствореного Інституту Біохемічної Фармакології. Рівночасно він залишився на посаді професора Торонтонського Університету. В 1978 р. він заснував Лябораторію Людського Мозку ( Human Brain Laboratory), нове дослідче відділення Психіятричного Інституту ім. Кларка в Торонті, яким він провадив до виходу на пенсію в 1992 р. У Віденському Університеті проф. Горникевич був ключевим у заснуванні Центру Досліджень Мозку при Факультеті Медицини (тепер це Медичний Університет Відня). Офіційно проф. Горникевич став професором емеритом Віденського Університету 1995 р, але він продожував виконувати обов ’ язки директора до 1999 р. Проф. Горникевич був членом численни x професійних наукових організацій таких як Світова Федерація Неврологів, Німецька Академія Наук “ Leopoldina ”, Академія Наук Австрії. Він був дійсним членом Наукового Товариств ім. Шевченка (від 1980) і головою Українського Лікарського Товариства в Австрії (19902006). Національна Академія Наук України іменувала його почесним членом 2006 р. Широко визнаний як провідний спеціяліст невротрансмітерських функцій людського мозку, проф. Олег Горникевич продовжував свої дослідження ще до недавна. З його смертю світ втратив визначного науковцяневролога і біохеміка, винахідника, який зробив вельми вагомий вклад у лікуванні недуги Паркінсона, а українська громада втратила славного свого сина гідного подиву і признання. В смутку залишив доньку Марію Гентош в Оттаві й синів Миколу, Стефана і Йосифа в Австрії. Вічна йому пам ’ ять! др Дарія Даревич, голова НТШ в Канаді 4